«Нерудні корисні копалини України та Харківської області»
Тема: «Нерудні корисні копалини України та Харківської області»
Мета: Навчальна -ознайомити учнів з родовищами нерудних корисних копалин України та Харківщини, умовами залягання, властивостями, їх використанням у промисловості.
Виховна - виховувати почуття дбайливого ставлення до надр Землі, виховування навичок самостійності у здобутті знань.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: геологічна карта України та Харківської області, атлас України та Харківської області, колекції гірських порід та корисних копалин
Хід заняття
І. Організаційний момент
Перевірка присутніх. Ознайомлення учнів з метою заняття, важливістю вивчення даної теми.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
-Сьогодні на уроці ми будемо вивчати нову тему. Для того що б поновити ваші знання я пропоную вам пограти - провести географічні "перехресні бої".Клас ділиться на групи
- для цього вашим групам необхідно підготувати по три питання з останньої вивченої нами теми, і задати ї своїм супротивникам в сусідній групі.
Питання неповинні повторюватись, якщо група супротивників дасть невірну відповідь хід переходить до іншої групи, можна придумати питання й з попередньої теми. На підготовку питання у вас одна хвилина;
-Бесіда за питаннями і завданнями.
Картка
1.Що спільного і відмінного між поняттями «корисні копалини» та «гірські породи»?
2.Що таке корисні копалини?
3.За якими ознаками поділяють корисні копалини?
4.Чим пояснюється різноманітність корисних копалин на території України?
5.Що значить поняття «родовище»?Наведіть приклади зв’язку корисних копалин із тектонічними структурами.
6.Назвіть корисні копалини осадового походження.
7.Навести приклади паливних корисних копалин.
8.Навести приклади рудних корисних копалин.
9.Навести приклади нерудних корисних копалин.
Підсумок опитування
ІІІ. Викладання нового матеріалу.
Україна багата нерудними корисними копалинами. Запаси деяких практично безмежні. За призначенням поділяються на:
- хімічна сировина;
- будівельна сировина;
- металургійна сировина.
- мінеральні води;
- мінеральні грязі.
Серед копалин хімічної сировини важливе значення мають кам’яна та калійна солі., сірка, фосфорити. Найбільші родовища кам’яної солі зосереджені у Донбасі-Артемівське, Слов’янське, в Закарпатті –Солотвинське. В Прикарпатті є родовища калійної солі - Калушське, Стебниківське. Багато цінних солей мають води озера Сиваш, у Криму. У Придністров’ї, біля Ізюму, вдовж одного з протоків Десни виявлені невеликі поклади фосфоритів, у Придніпров’ї –апатитів. У Передкарпатті знаходяться родовища сірки найбільші родовища у Європі.
Копалини будівельної сировини мають повсюдне розміщення. За запасами деяких видів Україна посідає провідне місце у Європі. Це родовища базальту, граніту, облицювального каміння, лабрадоритів, мармуру, які розташовані в межах Українського кристалічного щита. Повсюдне розміщення мають родовища глин, пісків, крейди, мергелю, будівельного каміння.
Серед копалин металургійної сировини значними є поклади флюсових вапняків, вогнетривких глин, доломітів, які розташовані у Криму, Донецькому та Придніпровському районах.
Є корисні копалини, які використовуються у різних галузях господарства: графіт (Завалівське родовище), бентоніт (Черкащина), озокерит (Бориславське).Є також родовища коштовного і напівкоштовного каміння (Житомирська та Рівненська області).
В надрах України багато з лікувальними властивостями(Миргород, Трускавець, Феодосія, Свалява)
Далі по ходу заняття учні починають працювати з колекціями гірських порід. Викладач демонструє зразки пісковиків, глин, вапняків, крейди та ін. Розповідає про властивості порід, їх використання у промисловості.
Харківська область має значні запаси нерудних корисних копалин: кам’яної солі (Єфремівське та Олексіївське родовище), фосфоритів (Малокомишуватське та Синичино-Яремівське родовища), піску(повсюдно), крейди( північний схід області), глин(повсюдно), гіпсу (Краснокутський район, Корульське і Дібровненське родовища), джерела мінеральних вод(Березівське).
Учні працюють з атласами Харківської області, знайомляться з місцем розташування родовищ корисних копалин на території області.
Викладач більш детально знайомить учнів з корисними копалинами на прикладі Новоселівського родовища скляних пісків, яке розташоване у межах Нововодолазького району Харківської області. Нововодолазький район, площею 1182,7 км2, розташований у південно-західній частині області, у басейнах рік Мжа (із правою притокою р. Ольховаткою) і Берестова (із правою притокою р. Берестовенькою); на крайньому заході район захоплює також басейн верхів'їв ріки Орчик.
В інженерно-геологічному відношенні район належить до акумулятивної Полтавської рівнини.
У структурно-тектонічному відношенні північна окраїна Нововодолазького району лежить у межах схилу Воронезького кристалічного масиву, середня частина від ріки Мжа до сел. Новоселівка відноситься до північної бортової зони Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), а вся південна частина району - до Дніпровського грабену ДДЗ. Північна бортова зона розбита серією повздовжніх порушень, до одного з них приурочена долина ріки Мжі. У центральному грабені є ряд локальних підняттів, у т.ч Меліховське, Медведівське, Східно-Медведівське і Старовірівське, до яких належать приурочені газові родовища.
У геоморфологічному відношенні територія являє собою плато, у яке врізані долини основних рік. Якщо в долинах рік дніпровського басейну, Берестова й Орчик, на території району є тільки верхньочетвертичні тераси, то стосовно до басейну Сіверського Дінця долини рік Мжа, Ольховатка і її притоки р. Джгун мають пліоценові тераси, аж до іванківської. Причому тераси розвинуті в Мжі на правобережжі, а в Ольховатці і Джгуні - на обох берегах. Ці аномалії, безсумнівно, пов'язані зі структурно-тектонічними особливостями цієї території.
Відмітки поверхні, що перевищують 200м. приурочені до багатьох останцевих ділянок плато в центральній частині району. Максимальні з них досягають 215 м на сході, на кордоні зі Зміївським районом. Мінімальні (порядку 95м) - приурочені до заплав рік Мжа й Ольховатка в північно-східному кордоні району. Енергія рельєфу, таким чином, досягає 120м., тобто істотної величини, не дивлячись на переважний спокійний характер рельєфу вододільних просторів, особливо на півдні району.
Описувана територія відноситься до лісостепової зони з помірно-континентальним кліматом. Звичайно з жовтня до квітня переважають південно-східні і східні вітри, а з травня до вересня - північно-західні і західні. Середня річна швидкість вітру - 4,6 м/сек. Середня температура січня -7,3 С, липня +20,5°С. Абсолютний мінімум -37°С, максимум +37 С. Безморозний період продовжується 180 - 200 днів. Середньорічна кількість опадів коливається від 500 до 536 мм. Ріки замерзають наприкінці листопада - початку грудня, розливаються в другій половині березня. Наприкінці березня спостерігається паводок, наприкінці квітня - початку березня настає межень.
Основне місце в економіці району займає сільське господарство, що обумовило розвиток харчової і легкої промисловості. Великим гірничодобувним підприємством району є Новоселівське родовище скляних пісків.
Розташоване в 70 км на південний захід від м. Харкова, в 8 км на південний захід від залізничної станції Нова Водолага та в 1,5 км на північний схід від залізничного роз'їзду "Кварцевий".
Родовище розташоване на схилі плато, поверхня якого перерізана ярами і поступово знижується на схід в бік долини р. Ольхуватка.
Абсолютні відмітки поверхні змінюються від 117,0 до179,5 м.
В геоструктурному відношенні родовище належить до північної" частини Дніпровського грабена.
Формування пісків Новоселівського родовища пов'язане з наступними подіями геологічної історії. Наприкінці палеогенового - початку неогенового періодів кайнозойської ери почалось накопичування відкладів полтавської серії. Спочатку це були відклади річкових долин і боліт алювіальної рівнини в Дніпровському грабені. В середньому міоцені сюди прийшло море, яке відклало найбільшу і характерну товщу білих кварцових пісків полтавської серії. Наприкінці середнього міоцену море залишило кордони Харківської області, пізньоміоценова сарматська трансгресія проникла тільки до її південно-західної частини. Це викликало підпруження річок, закладених при регресії полтавського моря та накопичення по їх долинах червоних, сірих низько вогнестійких глин, які зустрічаються на найвищих ділянках плато.
Родовище складається з двох ділянок: Новоселівської та Південної. Площа Новоселівської ділянки складає 78,7 га. Південна ділянка складає 63,1га. Родовище було розвідане у 1932 році з метою виявлення запасів скляних пісків для Мереф'янського склозаводу, введено в експлуатацію у 1938 році.
Але ще у 1922 році місцеві жителі відправляли возами пісок до Мерефи на склозавод. По якості сировини йому немає рівних у Європі. Новоселівське родовище складало 15 % запасів і давало 18 % видобутку скляних пісків СРСР. Воно було базовим для підприємств скляної промисловості. Скляні піски Новоселівського родовища постачалися до Словаччини, Угорщини, Грузії, Білорусі, Молдови, республік Прибалтики.
В геологічній будові родовища приймають участь палеогенові, неогенові та четвертинні відклади (табл. 1).
Скляні піски на Новоселівському родовищі приурочені до сивашського горизонту берекської свити, у межах якої вони утворюють горизонтальну, пластову, мінливу по якості товщу, середня потужність якої 12,7 м при коливаннях від 0 до 28 м. Нижня частина товщі заводнена.
Потужність заводнених пісків коливається від 0 до 55,8 м, в середньому складає 14,3-39,0 м.
Гідрогеологічні умови родовища сприятливі для його відкритої розробки.
Дані про якість скляних пісків наведені у табл. 2. Домішки в піску представлені глинистим матеріалом, плівками гідроксидів заліза на зернах кварцу і мінералами важкої фракції, які ефективно відокремлюються методом флотації. Часткове збагачення відбувається при видобутку заводнених пісків земснарядом типу "Гідрон". Подальше збагачення, пісків відбувається на Новоселівській збагачувальній фабриці методом флотації та магнітної сепарації.
ІV. Перевірка знань, умінь, навичок, засвоєних на занятті.
Викладач опитує учнів, які родовища та корисні копалини вони запам'ятали після розповіді. Пропонує визначити декілька зразків осадових гірських порід, пропонує показати місцезнаходження родовищ на карті області.
V. Підведення підсумків.
Пропонує учням визначити найактивніших працівників своїх груп. Спробуйте оцініть їх самі.
Відмічає необхідність закріплення теоретичних знань на практиці і визначає дату проведення геологічної екскурсії до мінералогічного музею.
V І Домашнє завдання
2 рівень-опрацювати параграф підручника
3 рівень-закінчити роботу на контурній карті
4 рівень-дати відповідь на питання «Які заходи більш раціонального використання надр ви можете запропонувати?»