Особливості викладання географії у 2015-2016 навчальному році
Особливості викладання географії у 2015-2016 навчальному році
О. І. Грінченко, старший викладач Харківської академії неперервної освіти
О. М. Саввіч, методист Харківської академії неперервної освіти
У 2015/2016 навчальному році вивчення географії у 6 і 7 класах відбуватиметься за програмою, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 № 664, і до якої внесені зміни (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585). Учні 8 і 9 класів продовжуватимуть навчатися за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. Економіка. 6-11 класи» (Лист МОН від 23.12.2004 № 1/11-Г-6611). Учні 10 класу навчатимуться за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту), а у 10-11-х класах з поглибленим вивченням географії чи економіки – за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) (Наказ МОН від 28.10.2010 № 1021).
Зміни у навчальній програмі за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти викликані необхідністю їх розвантаження.
У програму курсу «Загальна географія» (6 клас) внесені такі зміни: державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня подано до кожної теми, а не розділу та уточнено їх зміст; у темі «Сучасні дослідження» вилучено змістовну лінію «Сучасні туристичні подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною»; у розділ «Земля на плані та карті» перенесено змістовну лінію «Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та шкалою висот», а змістовну лінію «Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків» замінено на «Читання плану»; «Класифікація карт за масштабом та просторовим охопленням» на «Масштаб карт», вилучено зі змісту практичної роботи 1 «Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням; у темі «Літосфера» вилучені змістовні лінії «Літосферні плити, наслідки їх переміщення», «Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення за картами і планами. Горизонталі та шкала висот», практична робота «Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості», додана змістовна лінія «Мінерали, гірські породи та корисні копалини», а до географічної номенклатури – Лаврентійська височина; у темі «Атмосфера» вилучені змістовна лінія «Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах» та дослідження «Аналіз стану повітря у своєму населеному пункті з використанням різних джерел інформації та власних спостережень»; у темі «Гідросфера» вилучене дослідження «Дослідити гідрологічні особливості найближчої місцевої водойми та її використання», уточнено зміст практичної роботи «Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер»; у темі «Природні комплекси» уточнено зміст практичної роботи «Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом)» та вилучене поняття «ландшафти».
Географія у 7 класі (Материки та океани) є логічним продовженням курсу географії, що вивчався у 6 класі, й значною мірою спирається на його матеріал. Як і в 6 класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резерв часу. Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.
Для досягнення зазначеної мети вивчення географії у 7 класі окреслено такі завдання:
· продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;
· створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;
· дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, екологічні виклики людства;
· розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.
У результаті реалізації окреслених завдань в учнів мають формуватися навчально-пізнавальна, інформаційна, картографічна, комунікативна, загальнокультурна компетенції.
Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов'язковими для оцінювання (наприклад, 1, 2, 11, 12). Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів.
Програмою передбачено також різноманітні дослідження: «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки», «Природні унікуми Південної Америки», «Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО», «Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: виявлення природних закономірностей за маршрутом слідування, складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів», «Шляхи розв’язування екологічних проблем». Виконання та оцінювання досліджень здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.
Програма курсу «Географія материків і океанів» (7 клас) за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти має низку суттєвих змін порівняно з попередньою. У зміст курсу повернувся (оновлений і спрощений) розділ «Загальні закономірності розвитку природи Землі», а вивчення материків, як найбільших регіонів Землі буде передувати вивченню океанів. Вивчення материків і океанів за новою програмою буде розпочинатися невеликими за обсягом, проте дуже важливими темами, що розкривають загальні географічні закономірності планетарних природних комплексів. Під час вивчення окремих материків учні будуть знайомитися з об’єктами, які занесені до Списку природної і культурної спадщини ЮНЕСКО.
Останні зміни у змісті курсу 7 класу «Материки і океани» за новою програмою стосуються насамперед змісту вступу, в якому розглядаються питання об’єктів вивчення географії материків і океанів, джерел географічної інформації, а також класифікації географічних карт за різними ознаками. Два розділи, що стосувалися природних особливостей материків і океанів, об’єднані в один «Закономірності формування природи материків та океанів», у якому послідовно розкриваються основні географічні закономірності.
Зберігаючи наступність у формуванні основних понять з фізичної географії, що розглядалися в 6-му класі переважно на рівні уявлень, у 7-му класі потребують розширення й узагальнення при вивченні насамперед географічних закономірностей материків і океанів. При цьому слід спрямувати навчальну діяльність учнів на опанування основних теоретичних положень про рухи Землі та їх наслідки, походження материків та океанів внаслідок переміщення літосферних плит, про закономірності розміщення основних форм рельєфу відповідно до тектонічної будови території, основні кліматотвірні чинники та типи клімату, найбільші зональні природні комплекси – географічні пояси і природні зони. Аналіз природних закономірностей материків і океанів потребує поглиблення змісту понять «форма Землі», «осьове обертання Землі», «орбітальний рух Землі», «літосферна плита», «рівнини», «гори», «клімат», «природна зона» та формування нових понять таких як: «платформа», «область складчастості», «повітряна маса», «водна маса», «географічний пояс». Для ознайомлення з географічними закономірностями слід використовувати насамперед комплекс тематичних карт атласу, а саме, карти будови земної кори, кліматичних, географічних поясів і природних зон.
У разі затримки у виданні підручників з географії для 7-го класу, що рекомендовані МОН освіти у 2015 р., слід використовувати в навчальному процесі підручники 2007 року видання, зокрема навчальні книжки таких авторів: Бойко В.М., Міхелі С.В. (видавництво Зодіак-ЕКО), Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. (видавництво «Генеза»), Коберник С.Г., Коваленко Р.Р. (видавництво «Навчальна книга»). Підручники цих авторів містять матеріал, який відповідає змісту першого розділу оновленої програми. Крім того, ці підручники як електронні ресурси є на українських шкільних сайтах у вільному доступі.
Стосовно вивчення розділів і тем про особливості окремих материків й океанів слід зауважити, що матеріал до них є в повному обсязі в зазначених вище підручниках як 2007 року видання, так й більш пізніх видань. Слід обов’язково звертати увагу учнів на послідовність вивчення материків та океанів. Так, відповідно до зміненої навчальної програми, спочатку вивчаються материки тропічних широт (Африка, Південна Америка, Австралія), потім – полярний материк Землі – Антарктида, а за ним – материки Північної півкулі (Північна Америка й Євразія). Потрібно також звертати увагу учнів на ту інформацію в підручниках попередніх років видання, яка є обов’язковою для опрацювання, а яка може бути використана як додаткова. Відбір необхідної інформації відповідно до програми 2015 р. дасть можливість уникнути перевантаження учнів зайвою номенклатурою чи виконанням практичних робіт та робіт дослідницького характеру.
Вивчаючи останній розділ курсу «Вплив людини на природу материків та океанів» протягом обмеженої кількості годин, важливо узагальнити знання школярів про зміни природних комплексів материків та океанів унаслідок господарської діяльності людини, про наслідки цих змін і види забруднень – хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове, а також найголовніші екологічні проблеми в різних регіонах Землі. З цією метою до програми включено й дослідження, яке стосується аналізу шляхів розв’язання екологічних проблем. Рекомендується при вивченні питань останнього розділу пропонувати учням різноманітні ситуації ціннісного характеру щодо аналізу наслідків впливу людини на природу великих регіональних комплексів Землі – материків та океанів. Це сприятиме формуванню в учнів відповідального ставлення до природи у цілому й окремих природних об’єктів зокрема, сприйняттю сучасних екологічних проблем як особистісно значущих та спонукатиме їх до пошуку шляхів їх розв’язання.
Щодо вивчення курсів географії у 8, 9, 10, 11 чинними є методичні рекомендації МОН України попередніх років.
Важливою складовою навчально-виховного процесу є національно-патріотичне виховання дітей і молоді. Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхами реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії мають стати:
1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі «Географія материків і океанів» учитель може більш докладно зупинитися на дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом Єгором Ковалевським).
2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів’я: «Багато снігу — багато хліба»).
3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом (наприклад, у темах з географії свого регіону в 8-9 класах та під час вивчення курсів за вибором «Географія рідного краю»).
4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки, культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо реалізовувати в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного співробітництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П. Чубинського, С. Рудницького, А. Синявського, О. Маринича та ін.)
Особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн належить фізичній і економічній географії. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну інформацію, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця, ніж рідний дім немає у цілому світі. Патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання географії, адже цей предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання.
Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій.
У процесі проведення позакласної роботи (екскурсії, походи, подорожі) юні туристи-краєзнавці продовжують вивчення, й дослідження рідного краю. Вони розширюють свій світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроках географії, формують високі моральні якості громадянина України. Тут з’являється ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними багатствами, народними звичаями, традиціями.
Для реалізації поставлених завдань учителям географії пропонуємо організувати у своїх загальноосвітніх навчальних закладах наступні заходи:
- запровадження нагород для учнів ЗНЗ із числа переможців олімпіад, конкурсів в системі МАН та ін. у номінаціях: кращий знавець географії України та кращий краєзнавець на рівні навчального закладу, населеного пункту або району, області, України; відзнаку назвати ім. П. Чубинського.
-у ЗНЗ здійснити дворічне планування тижня географії з обов’язковими акцентами: на патріотичну складову навчання географії, краєзнавчу складову навчання географії, поширення культури українського народу, поширення культури національних меншин нашої країни у контексті єдності України;
-проведення заходів присвячених вітчизняним географам, економістам, відомим мандрівникам та природодослідникам, як минулого, так і сьогодення;
-посилення роботи з географічного краєзнавства, зокрема, створення краєзнавчої кімнати-музею при школі;
-участь у всеукраїнських історико-етнографічних та еколого-географічних експедиціях, які проводяться в рамках руху учнівської та студентської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу, зокрема «Моя земля – земля моїх батьків»;
-організація екскурсійних подорожей, туристичних походів історичними місцями, музеями (Київ, Запоріжжя. Львів, Одеса, Полтава, Батурин, Канів), тощо.
Вітчизняні вчені-географи,економісти та краєзнавці.
Особливістю впровадження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на уроках географії у 2015-2016 н. р. буде відзначення таких ювілеїв – 115 років від дня народження Володимира Михайловича Кубійовича, українського економ-географа, демографа, енциклопедиста; 150-річчя Михайла Івановича Туган-Барановського, українського економіста, економ-географа, державного діяча.
150-річчя Георгія Миколайовича Висоцького, українського фізико-географа, ґрунтознавця, палеоботаніка;
150-річчя – Софії Русової, педагога, фундатора українського краєзнавства.
У відповідності до цього, необхідно висвітлити ці події під час проведення тижнів географії та економіки, Всеукраїнських конкурсів, олімпіад та в рамках МАН.
Більш детальні методичні рекомендації кожен учитель географії може знайти у новому виданні КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» «Методичний порадник для вчителів географії : методичний посібник / О.І. Грінченко, О.М. Саввіч; за ред. Л.Д. Покроєвої, Т.В. Дрожжиної. – Харків : КВНЗ «ХАНО», 2015. – 160 с.». Посібник містить матеріали для надання методичної допомоги учителям географії у організації навчально-виховного процесу, якісної підготовки до уроків та позакласних заходів.
За рекомендаціями
Міністерства освіти і науки України
(лист МОНУ від 10.08.2015 №1/9-380
«Щодо методичних рекомендацій
для учнів 4-х та 7-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів» та
лист МОНУ від 26.06.2015 №1/9-305
«Про вивчення базових дисциплін
у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році»)