Проведення екскурсійних занять
Проведення екскурсійних занять є одним з основних методів розвитку емоційно-образного мислення учнів у природничо-науковому утворенні. Для такого предмета, як геологія, сухе, винятково книжкове викладання зовсім не підходить. Викладання геології повинне розвивати в учнів «інстинкт місцевості».
Вивчаючи найближче оточення школярі вирішують ті пізнавальні і виховні завдання, про які говорили просвітителі ще в XVIII столітті. Це розвиток емоційного сприйняття світу, творчої діяльності, ціннісного відношення до світу, виховання эстетических почуттів і патріотизму, прищеплювання навичок та умінь пошуково-дослідницького характеру. У природничо-науковому утворенні одним з основних методів є спостереження як безпосереднє сприйняття учнями об'єктів й явищ із метою формування подань і понять про навколишній світ.
У пізнанні навколишнього нас світу першорядна роль повинна бути відведена навчанню прийомам спостереження: аналізу зовнішніх ознак об'єкта, виділення істотних ознак, оволодіння прийомами порівняння, узагальнення, установлення причинно-наслідкових зв'язків.
Спостереження дозволяють формувати таку якість особистості як спостережливість, тобто здатність висловлювати узагальнені судження про об'єкт спостереження (розглядати його багатосторонньо, аналізувати, інтерпретувати об'єкт у світлі своїх колишніх знань, виражати побачене ,робити висновки).
Екскурсії, заплановані в цьому факультиву повинні носити комплексний характер, яскраве фарбування, що запам'ятовується; створювати творчу атмосферу, атмосферу дружелюбності та взаємодії в групах.
Рекомендації по проведенню екскурсійної практичної роботи «Екскурсія на одне із відслонень Харківської області.(с.Кам’янка, Ізюмський район, геологічна база студентів геологічного відділення геолого-географічного факультету ХНУ ім..Н,В,Каразіна ).Опис прошарків породи»
Завданням екскурсії є: навчити студентів працювати з гірничим компасом і орієнтуватися на місцевості; ознайомити їх з методикою ведення польової геологічної документації; прищепити навички описання природних об'єктів і явищ; показати результати діяльності ендогенних та екзогенних процесів /форми рельєфу, продукти дезінтеграції та акумуляції/; навчити розпізнавати та описувати дислокаційні форми залягання гірських порід.
При проведенні екскурсії, учні отримують завдання по групам:
1 група:. Прив'язка точки /точна адреса/: азимут і відстань до добре помітних на місцевості вершин, меандра ріки, перехрестя доріг та інших об'єктів, її положення щодо рельєфу /підніжжя схилу, уступ річкової тераси , кар'єр і т.д./.
2 група. Визначити тип відслонення /скальний вихід, промоїна, стінка кар'єру/, Його експозиція /наприклад, простягання з пд-зх на пн-сх/, розміри /довжина, висота/ і оцінка того, що воно дійсно являє собою корінний вихід, а не зсув, окрему глибу, яка сповзла.
3 група. Зробити загальну характеристику відслонених порід. Наприклад, однорідна товща пісковиків; шарувата товща, яка складена пісковиками, алевролітам та аргілітами; фрагмент вулканічного покриву базальтів; інтрузивне тіло.
Потім всі разом роблять опис стратифікованих відкладів. Він здійснюється пошарово; знизу вверх, починаючи від древніх і, закінчуючи молодими, причому кожен шар позначають буквою або цифрою. Якщо відслонення складене перешаруванням одноманітних порід, то опис може даватися в узагальненому вигляді. У випадку великої потужності відслонених відкладів і значної складності в їх будові, головна увага приділяється описанню характеру перешарування: чи являється воно рівномірним /ритмічним/, чи нерівномірним; вказують потужність окремих шарів і, у випадку ритмічної будови, ритмів, вказують, як змінюється потужність шарів та ритмів вгору по розрізу. Опис осадових порід треба виконувати за такою схемою:
а/ назва породи;
б/ колір породи на свіжому сколі і на вивітрюваній поверхні /його відтінок, інтенсивність, розподіл у породі: рівномірний, плямистий, смугастий; можлива причина забарвлення;
в/ структура породи - розмір компонентів, з яких складається порода, рівномірність зернистості /в уламкових породах - ступінь сортованості /, форма та обкатаність компонентів /в грубоуламкових породах/, зміна структури у взірці /по розрізу верстви/;
г/ текстура породи - тип шаруватості, знаки брижів, тріщин висихання, відбитки капель дощу, зліпки борозни розмиву, сліди повзання і заривання організмів та і;.
д/ склад в уламкових породах (необхідно описувати окремо: склад уламків та склад цементу).
е/ міцність і пористість породи та вираженість її в мікрорельєфі;
є/ включення - /конкреції, рідка галька, рослинний детрит та ін./;вказується розмір, форма, кількість та розподіл включень у шарі;
ж/ вторинні зміни /тріщинуватість, сланцюватість, перекристалізація, окислення, гідратація, окремніння, карбонатизація, руйнування польових шпатів і т.д./
з/співвідношення описуваного шару з підстилаючою верствою /границя хвиляста, різка, чітка або неясна, розпливчаста; згідне або незгідне залягання/;
и/ потужність складеного даною породою шару;
і/ викопні органічні рештки, їх збереженість, кількість і розподіл у породі;
ї/ елементи залягання /наприклад, Аз. пад. 240-50/.
У багатьох випадках, з метою більшої зручності опрацювання і аналізу, опис виконується у вигляді таблиці, яка заповнюється безпосередньо на відслоненні.
ПРИКЛАД ОПИСУ АРКОЗОВОГО ПІСКОВИКА
Колір породи на свіжому скелі сірувато-жовтий, на вивітреній, поверхні - буровато-жовтий. Буруватий відтінок зумовлений присутністю гідроокислів заліза в цементі. Структура породи -псамітова, середньо- , крупнозерниста. Текстура - шарувата, зумовлена чергуванням шарів більш грубого /0,5-1,0 мм/ і більш дрібного /0,25-0,5 мм/ матеріалу; шари потужністю 2-3 мм, паралельні, горизонтальні. Пісковик складається з зерен кварцу, польових шпатів, біотиту та мусковіту. В шарах, складених грубим матеріалом зустрічаються уламки раковин брахіопод розміром 3 мм. Цемент - залізисто-карбонатний /скипає при змочуванні соляною кислотою/, базального типу.