«Географія стосовно людини є не що інше, як історія в просторі, саме так , як історія є географією в часі»Елізе Реклю

Вернадський Володимир Іванович український філософ, природознавець,мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН ,  професор Московського університету. Один із засновників  Української академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом.   Засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім'ям). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту  , Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ та низки інших академій (Паризької, Чеської).

 Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Український народ шанує пам'ять свого видатного сина. З 1918р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам'ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім'я поета присвоєно учбовим закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1962 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу. 

9 березня 1451 р. народився Амеріго Веспуччі.Невідомо, коли саме Альберіго Веспуччі отримав ім'я «Амеріґо». Це могло трапитися ще тоді, коли флорентієць оселився в Іспанії — імена багатьох іноземців за кордоном переінакшувалися (це трапилося, зокрема, з Колумбом, Каботом, Магелланом). За іншою версією — він сам напівжартома змінив ім'я після відвідин Нікарагуа, де, зокрема, відкрив гори, які місцеві мешканці називали «Амерік». Ще один варіант — перейменування на честь нового континенту, відкритого раніше Каботом і нібито названого ним, на честь власника його корабля, «землею Америка»

Недостача творів, написаних рукою Христофора Колумба, і незвичайна старанність, з якою друзі Веспуччі, у тому числі і король Рене II, прагнули поширювати вісті про його подорожі, мали наслідком, що допитлива публіка зустріла ці перші відомості про Новий Світ із загальним схваленням. Книга Вальдземюллера привернула до себе велику увагу і витримала чотири видання (1507, 1509, 1535 і 1554). Саме завдяки йому назва «Америка» для означення Нового Світу стала загальновживаною. Вона зустрічається вже на загальній географічній карті, мальованій в 1520 р. Аппіаном, далі, у виданні Помпонія Меду Вадіана і на одній карті, що вийшла в 1522 у Меці, видання Птоломея, так що незабаром назва Америка була прийнята всіма ученими і самі іспанці змушені були поступитися цьому. Поширенню версії Вальдземюллера сприяв Александер Гумбольдт, який виклав її в своїх «Критичних дослідженнях про історичний розвиток географічних відомостей відносно Нового Світу» (німецький переклад Іделера, 3 т. Берл., 1836-39). 

29 лютого 45 року до нашої ери у календарі вперше з'явилася нова дата, 29 лютого, введена Юлієм Цезарем. Рік, котрий містить 29 лютого називається високосним і складається рівно з 52-х тижнів і двох днів. Він наступає кожні чотири роки у роки, кратні чотирьом, крім тих, що закінчуються на 00 (для того, щоб такий рік вважався високосним, він повинен ділитись на 400).